Комунальний заклад "Вільшанський ліцей" Солоницівської селищної ради

«ВІЧНА ЗЕРНИНА»

(ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА)

НАДІЯ І ВІРА – ВЕЛИКІ ДВІ СИЛИ.
ШЕВЧЕНКО ДО СКОНУ ЦИМ СИЛАМ СЛУЖИВ.
ВІН ВІРОЮ ПРАГНУВ СВОБОДИ КРАЇНІ,
НАДІЄЮ – МРІЯВ, НАДІЄЮ – ЖИВ…
ВСЕ ВІДЦВІТЕ І ЦЮ ЗЕМЛЮ ПОКИНЕ,
З ЧАСОМ ВІДІЙДЕ У ЗАБУТТЯ.
ТІЛЬКИ ШЕВЧЕНКО, ЯК ВІЧНА ЗЕРНИНА,
НА НЕВМИРУЩОМУ ПОЛІ ЖИТТЯ.

В ЛЮДИНИ КОЖНОЇ СВІЙ ШЛЯХ,
СВОЯ ДОРОГА ДО МЕТИ,
А ВСЕ Ж ШЕВЧЕНКІВСЬКИМ ШЛЯХОМ
НЕ КОЖНОМУ ДАНО ПРОЙТИ.
ВІН НАРОДИВСЯ В УКРАЇНІ.
НА ЧУЖИНІ, НА ЖАЛЬ, ПОМЕР.
ТА «ЗАПОВІТ» ЙОГО СВЯЩЕННИЙ
МИ ПАМ’ЯТАЄМО Й ТЕПЕР.
ВОГОНЬ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА
ГОРИТЬ, ГОРИТЬ І НЕ ЗГАСА,
А ПОЕТИЧНА ЙОГО МОВА -
ТО УКРАЇНСЬКА Є КРАСА.

ЗЕМНЕ ЖИТТЯ, ЯК МАКУ ЦВІТ, -
МИНАЄ ШВИДКО, НЕОДНОМАНІТНО.
ПОТРІБНО ПО СОБІ ЛИШИТИ СЛІД.
НЕ МОЖНА ПРОМАЙНУТИ НЕПОМІТНО…
НЕСТРИМНО ЧАС ЛЕТИТЬ, ЯК ПТАХ СТОКРИЛИЙ,
ЛІТА, НА ЖАЛЬ, НЕ МОЖНА ЗУПИНИТЬ
І ПРОЛІТА ЖИТТЯ, НЕМОВ НА КРИЛАХ.
ЙОГО ІЗ ГІДНІСТЮ ТРЕБА ПРОЖИТЬ!
БО ЖИТТЯ – ЦЕ У СВІТІ ЄДИНЕ,
ДАНЕ БОГОМ ЛИШ РАЗ НА ЗЕМЛІ.
ТО ГІРКЕ, ЯК СЛЬОЗА, ЩО ПРИПЛИНЕ,
ТО СОЛОДКЕ, ЯК ХЛІБ НА СТОЛІ.

Випускник Вільшанської ЗШ І-ІІІ ступенів Гичка Олексій