Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945)

Пройшла війна, здавалося б, давно...
Не чути пострілів, плачу у кожній хаті,
Але рубці на серці, все одно,
Не дозволяють ветеранам спати.

Приходять друзі інколи вві сні
Спитати, як живеш, і як родина?
Чи не даремно полягли вони
За Батьківщину, за свою країну?

Ну що тут скажеш весняної ночі,
Щоб не зганьбити пам’яті і слави?
Від сорому примружуючи очі:
«Шанує вічний подвиг наш держава»…

Подяка Вам, і шана, і уклін!
Від тих, чиї діди пройшли крізь пекло,
За те, що сонце в небі не померкло,
І досі чути православних храмів дзвін!

До дня Перемоги!

Пройшли роки, а серце плаче,
Ти сивим став, колись юначе.
Дівчатка, а тепер бабусі,
Я Вашим подвигом горджуся!
Перетерпіли біль і втрати
Медсестри, діти і солдати
Зробили все, понад зусилля,
Щоб зупинить війни свавілля.
Пройшовши фронтові дороги,
Принесли радість Перемоги,
І за сміливість та сумління –
Чолом вклонились покоління!

Дев'яте Травня

Дев’яте травня – вибухи гармат,
Що салютують велич Перемоги!
Згадаймо подвиг хлопців і дівчат,
Що принесли цю радість на пороги.
Вклонімося до самої землі
За біль і кров, сльозу, за втрати й рани,
За вільний край, заквітчані гаї...
Шануймо і вітаймо ветеранів!

Перемогли! Вони створили диво!

Перемогли! Вони створили диво!
Щоб розквітали пишно і красиво
Гаї зелені, щоб не буть рабами!
Праправнукам... Не лише нам із вами.
Вклонімося! Шануймося! Живімо!
Щоби не червоніти перед ними.
Вони хотіли щастя і свободи...
Гуртуйся і єднайся, мій народе!

Положення районної краєзнавчої експедиції "70 кроків до Перемоги"